Ә мар хуби сох ки тү, уш вәпичү ә јәхәнтү.‎

Здравствуйте, уважаемые читатели. Продолжая публикации рассказов ‎на языке джуури, в рамках программы «сохранения и изучения языка ‎джуури» фонда «СТМЭГИ», предлагаю вашему вниманию очередную ‎рассказ.‎
‎                  Ә мар хуби сох ки тү, уш вәпичү ә јәхәнтү.‎
‎ Һәчи рәвојәт әдәт сохтә ки, јә мәрд әдәнбири ә јә чүл-бијобу(бијобон) ‎рәћ рафтә. Јә кәм рәћ рафтә бәгдә, әз гирог рәћ сәс ноләј инсони ‎шинирә. Мәћтәл мундәни; ә инҹиҝәһо чү митану бирә ки, инсонә чүјиҝә ‎бу вә у имдод хоју. Ә сәс нәзник оморәни, ҝәштәни вә дирәни ки. сәс әдәј ‎әз јә сәндугчә оморә. Сәс әдәј минәт сохдә:‎
‎ — Чәнд рӱзи мә биⱨовунә ә гәд әни сәндугчә дәшәндәт вә гили сохдәт. ‎Ҝиснәјүм, әвир ⱨиломә нәс дирәнүм. Тү бијо рәћм сох, хуби түрә кәм ‎нәсох, мәрә әз и дустоги хилос сох.‎
‎ Мәрд јә кәм ә хүштә домундәни; ә и сәндугчә кәлә одоми нидору, јәгин ‎ки ⱨәјил тәјфәсини вә комини худосүз овурди шәнди. Ә и ⱨилом һәр чү ‎митанү бирә. Ә нум Худо шукр овурдәни ки, әри хуби вә мисво сохтә ирә ‎ә сәр рәћү вәдировунди. Сәр сәндугчәрә вокундәни вә әз дирәј хүштә ‎мәрд ә дәһшәт оморә. Чү виниҝә хуби: ә гәд сәндугчә јә кәлә мар һәчи ‎гүҹ диромори нүшти вә әдәј ә мәрд дәниширә. Әз чумһој мар әдәј гәзәб ‎тиһи бирә. Јәзугә мәрд әз тәрси хушҝ бирәни мундә. Мар ҹүрт сохтә ‎вушәндәни хүштәрә ә јәхән мәрд вә вәпичирәни ә бугозү:‎
‎ — Тү гисмәтмәни оморәј вәдироморәј. Имоһој мә түрә бијо хурум ки ‎ҝиснәји мәрә күшүм.‎
‎ — И чүтәрз бирә? Мә ә тү хуби сохум, тү әмә хәрәби? И ә пишој Худо ‎нәҝүрүмә кори.‎
‎ — Мәҝәр әз јәр тү вәдарафти, Худо ә мә нәⱨләт хунди. Һич әзуни корһо ‎нисти, мә түрә бијо хурум.‎
‎ Имоһој мәрд әдәј амбар минәт-синәт сохтә:‎
‎ — Күлфәт мә кәләји, уһорә сәћибсүз нәјил. Фура әз јәхәнмә, јә кәм ‎сәⱨәр ди хүштәрә, ҝәшт әритү јәм. Чү амбар ә пәсә-пишо әритү јәм, мәрә ‎рәћо сох. И кор тү һич һәг нисти.‎
‎ — Һәг ҝуфтири? Тү ћәзүр-ћәлво ә дәс мә дәри, вәҝүрүм түрә рәћо дүм ‎ки бурам ҹофо кәшүм әримә јәм бијфум? Мә һәгүм.‎
‎ И вәхт мәрд винирәни әз дур әдәј јә одоми оморә, ә чүмү үшүг ‎оморәни. бәлкә кумәки сохт. Әз мар ҝуфтирәни:‎
‎ — Виниш, әри әну одоми ихтилот имурә ҝујим. Әҝәр ҝуфтиҝә тү һәги, ‎мә дијә чү миданум ҝуфтирә. — әһәчирәво мәрдә војист тәјтә одоми ‎расирә мара сокит соху.‎
‎ Мар рази бирәни. Одоми оморәни расирәни вә ихтилотә ҝуш ‎вокундәни, јә кәм ә хүштә домундә бәгдә әз мәрд ҝуфтирәни:‎
‎ — Түрә ⱨәјб нәс оморә, кәлә мәрди тү, дурҝу ҝоф сохтәни. Ә и кәләји ‎мар ә гәд әни сәндугә чүтәрз доруштәбу ки тү урәш әз гәд әну хилос ‎сохи.‎
Бичорәјә мәрд дәсһо-појһојү дијәш ләрзирәни, сәвҝәнд хундәни ки әдәј ‎дуз ҝуфтирә:‎
‎ — Бовор нәс сохтә, пүрс әз мар.‎
‎ Одоми сәрә бәрдәни-овурдәни пүрсирәни әз мар:‎
‎ — Һич боворим нисти. У дуз ҝуфтирә?‎
‎ Мар:‎
‎ — Әри, әдәј дуз ҝуфтирә.‎
‎ Одоми сәс хүштәрә зәвәр сохтәни вә ә ћүршәво:‎
‎ — Түш әдәј гәләт сохтә, дурҝу ҝуфтирә. Тү ә гәд әни сәндугчә дәбири?‎
‎ Мар муҝу — әри.‎
‎ — Һәчи буҝә бурбун виним. Әҝәр дорушдиҝә и мәрдә әдәм ә тү ћолол ‎сохтә. Фумундәниҝә ә тү һичиш нирасү.‎
‎ Мар ә ћүршәво әз јәхән фураморәни вә гүҹ бирә дарафтәни ә гәд ‎сәндугчә. Одоми ҹәлд сәр ән сәндугчәрә бәстәни вә ҝуфтирәни:‎
‎ — Зу бош гилирә бәст. Ҹиҝәј әни һә и гилијә сәндугчәји.‎
‎ И одоми әз тараф Худо шолијәћ бирә әри әни мәрд вә у әз дәс мар хилос ‎бирәни. Ә ирәво имрӱзи ихтилот имуш варастәни.‎

‎ Һәмишә шолијәћлү ҝәрдошит. Ә сохтә никиһошму Худо һәмишә ники ‎вәдировуно ә пишошму.‎
‎                                                                                                                               Москва 2020.‎
                                                                                                                               ‎ Геник Исаков